В той час, як вся Україна готується до новорічних свят і переймається долею головної ялинки країни, нам вдалося поспілкуватися з пересічною ялинкою. Ялинка поділилася думкою про політичну ситуацію в країні, ставленням до вирубки лісів, а також розповіла таємницю про майданівську колегу.
___________________
- Чи важко бути ялинкою?
Складне запитання, знаєте. Бути ялинкою – то як бути жінкою. Ялинку теж можуть використати й покинути, але я не жаліюсь, в мене хороше місце, перспективна квартира, вид на Дніпро, далеко від батереї.
- Як ви ставитеся до своєї колеги на Майдані?
Ой, та в неї ж все не натуральне! Стоїть там таке фе…!. Я вам по секрету скажу, то навіть не вона. То він…конус. Ми таких не поважаємо. Бути Ялинкою - це ціла школа, потрібно курси пройти, отримати диплом, атестацію. Роки тяжкої праці і надзвичайних зусиль, а воно (пластмасова ялинка– при. редактора) …склепане за день-два і щось корчить з себе, ще його по ящику крутять. А от дядькові моєму пощастило, моцно вчений був, то він і в Ватикан поїхав на заробітки. В нас у Ялинок теж відтік кадрів страшний, а що ви думали…
- Розкажіть, що ви вивчали на курсах?
Дуже багато всього. Маркетинг наприклад. Як звабити лісника, як вигідно лежати на базарі. Тренуємо верхушку, щоб стояла добре. Також проходимо курси БЖД, де вивчаємо, як поводитись з китайськими електричними приладами, як заходити в ліфт. Але я не дуже добре вчилась, все за шишки здавла…
- Вам подобається те, що під вас кладуть подарунки?
Звісно подобається. Але, знаєте, найбільший подарунок – це коли під тобою засинають у новорічну ніч. Приємно відчувати себе потрібною людям.
- Вам подобається, як вас прикрашають?
Ну воно ж по-різному буває. Тут, як пощастить. От у мене подругу цукерками прикрасили. Ну куди воно годиться? Це ж так по-старомодному. Мені пощастило, потрапила до хороших людей, гарно прикрасили: срібний дощик, червоні та золоті іграшки, зірка на лобі. Але загалом я люблю гірлянди, тільки вчора звук збавила, бо задовбало вже : джінгіл белс, джінгіл белс, ні щоб українська колядка якась. Хоч би хтось слова розумів, які воно співає.
- То із сім’єю вам цього року пощастило?
Сім’ю не вибирають. Можна тільки сподіватися, що хороша. Найкраще, звичайно, до лінивих потрапити. Є шанс достояти до весни. Я от сподіваюся, що мене до 8 березня не викинуть. Мені бабця розказувала, що нас ще на товкач для картоплі забрати можуть, але мені здається, то байки якісь були.
- Що у житті ялинки найстрашніше?
Найстрашніше – це коли тебе зрубали і не купили. Навіть ворогові цього не побажаю. Або згоріти від бенгальського вогню. Ми в Карпатах дітлахів лякаємо цими історіями.
- Як, взагалі, ставитеся до незаконної вирубки лісів?
А як я можу ставитися? Негативно, звісно ж. У нас же як у Спарті, тільки навпаки: негарних і слабких лишають, а гарних і сильних зрубують. Зараз такий відтік молоді з лісу пішов. Як поїдуть в місто, то вже ніхто не вертається. Літом запроданці обіцяють золоті гори, робота за кордоном по контрахту, а то ще, знаєте, не сезон, роботи нема, от молодь і ведеться, а потім їх, буває, стелять під ламінат, що і світа білого не видно.
- А як ставитеся до політичної ситуації в країні?
Дуже сумно все у нас в країні. Особливо для нас, ялинок. Поведінка Президента обурлива – він же нас і за ялинок не вважає. Він нас йолками обзиває! Як терпіти?
- Ну і кілька слів на завершення…
Сосни – відстій! Ялинки – вперед!
Дякуємо за допомогу у підготовці матеріалу -kvnkpi.org.ua
