інтерв’ю Надто Сонна: “У будь-якій країні важко займатися музикою, паралельно не працюючи в офісі”

25/08/2011 | | 1 коментар

Надто Сонна

«Надто Сонна» - яскравий приклад того, як випадково сказані слова можуть дати ім’я новому експериментальному  колективу, який у 2005 році ще не знав  про свою подальшу музичну долю. Сьогодні на рахунку вітчизняних індітроніків 2 альбоми,  «Fragments of sleep» (2006) та «Art Fraud» (2008), виступи з такими командами як «Дельфин» та «SWOD», ремікси треків для  “… И Друг Мой Грузовик” та «Фактично Самі», участь у міжнародному фестивалі «Деталі Звуку», концерти в різних містах України та Росії

___________________

 - Гурт існує вже  понад 5 років. Скажіть, наскільки ви відчуваєте, що виросли за цей час? Як змінилось ставлення до своєї творчості та сприйняття музики в цілому?

Андрій:  За 5 років ми змінювали склад та звучання групи. Грали з басистом/гітаристом/ударником. В якийсь момент зрозуміли, що  хочемо побудували суто інструментальну програму. Все ніяк не можемо визначити, яким ми хочемо бачити новий альбом. Але точно - не продовженням “Fragments of sleep” або “Art Fraud”. Минулого року ми зробили тур по Україні і, нарешті, повноцінно зігралися після піврічної перерви. Звісно, зараз нас не зовсім задовольняє звучання минулих альбомiв. Ми бачимо, що їх можна було зробити краще. Але це добре, коли група може критично оцінити свою стару творчість.

Ми хочемо і далі експериментувати - можливо, залучати нові інструменти. Запрошувати вокалістів для нових треків. Хочемо підготувати DJ-сети - щоб можна було залишати наші інструменти вдома і їздити лише з лептопами.

- З ким, окрім гурту «Я и Друг Мой Грузовик», ваша команда мала досвід співпраці? Чи є плани щодо спільних проектів і з ким хотілося б зіграти на одній сцені?   

Андрій: Подібної співпраці, як з ИДМГ у нас поки не було. Але ми до сих пір інколи робимо ремікси на дружні гурти. Останній був для московського гурту Punk TV. Зараз робимо для групи Ifwe з Санкт-Петербургу.

Ще у нас концертна співпраця - часто ми запрошуємо Аліну з гурту Singleton заспівати з нами наші треки на виступах у Києві.

А також Сєва співпрацює з іншими гуртами в якості музичного продюсера. Зокрема, зараз працює над новим альбомом гурту “Karizza”.

Сєва: Якщо бути точним, то зараз я працюю над сінглом “Aesthete iz Dead”,  який виходить на лейблі Трікі “Brownpunk”. А альбом “Karizza” буду робити трошки пізніше, восени.  Наразі слухаю їх демо-записи, і ми обговорюємо, як це зробити найкраще, що додати, як це може звучати.

1

Зараз нас не зовсім задовольняє звучання минулих альбомiв

 - Коли саме ви зрозуміли, що гурт «Надто Сонна» має багато прихильників, про вас говорять і пишуть? Як ви самі ставитесь до поняття популярності, відомості і творчості взагалі? 

Андрій: Коли кількість прослуховуваннь на Last.fm почала рости.

Сєва: Або коли при знайомстві тобі кажуть : о, «Надто сонна», так я вас слухаю.

Андрій: Популярність це добре. Це означає, що є люди, яким приємно слухати твою музику і які ходитимуть на концерти. Адже музика це все ж таки двосторонній процес. Ти посилаєш слухачам музичний заряд, вони повертають його тобі в якості позитивних емоцій. І часто це запорука успішного концерту.

Сєва: До того ж цей фідбек дуже надихає, хочеться працювати і працювати далі, бо ти бачиш що ця музика комусь потрібна.

Як на вашу думку, чи важко жити і займатись музичною творчістю в Україні? Чого не вистачає в нашій країні для повного комфорту, а що навпаки сприяє реалізації творчих амбіцій? 

Андрій: Гадаю, у будь-якій країні важко займатися музикою, паралельно не працюючи в офісі. Особливо, якщо працюєш в такому стилістичному напрямку, як ми.

Напевно, компромісний варіант - працювати в сфері, яка пов’язана з музикою - наприклад, звукорежисер у студії. Також багато музикантів в Україні працює в IT-галузі.

Напевно, нашій країні трохи не вистачає музичної культури. Адже радіо шансон, яке звучить в маршрутках, прививає досить поганий музичний смак. Також не сприяє музичній творчості доволі великі ціни на музичні інструменті та пристрої. Часто ціна вища в півтора/два рази ніж в Європі або США.

Сєва: Не вистачає якихось нормальних правових норм, усі ці проблеми з пейпелом, з роялті. Що до останнього, то це взагалі не працює якщо ваш трек, наприклад , потрапить в плейліст у кав’ярні - забудьте про гроші. Немає офіційної статистики з продажу музики за приміром Біллборда. Але є й позитівний бік - часом непередбачуваність українського повсякдення стимулює творчий підхід до жіття.

 - Чим ще, окрім музики, живуть учасники гурту?

Андрій: Звісно основну частину нашого життя займає робота. Залишки вільного часу ми розподіляємо на репетиції, сім’ю, зустрічі з друзями, походи в кіно.

Сєва:  Розкрию таємніцю: близько рік тому, я під псевдонімом написав низку статтей для одного відомого музичного порталу. Вигадав собі цілу нову журналістську особистість, персонажа з біографією та його манеру висловлювати свої думки. Але це забирало дуже багато часу, бо я й ще пишу повільно

2

Якщо ваш трек, наприклад , потрапить в плейліст у кав’ярні - забудьте про гроші

 - Чи можете ви сказати, що кожний новий трек та альбом болісний і складний, як процес народження, чи у вас це протікає легко і спокійно?

Андрій: Як і процес народження - це все дуже індивідуально. Бувають треки, які робляться за 2 репетиції, а є такі - які ми робимо і шліфуємо впродовж кількох місяців. Взагалі помітили тенденцію - після того, як починаєш трек грати на виступах - приходять нові ідеї, як його можна вдосконалити або розвинути.

Сєва: Таким чином, більшість наших треків які мі граємо зараз живцем, суттєво відризняються від їх альбомних версій. Саме тому, як ви помітили, ми не квапимось з новою платівкою, а намагаємось удосконалити новий матеріал до, а не після запису.

 - Як ви вважаєте, наскільки зрілий ринок експериментальної музики в Україні? 

Андрій: Ринок доволі зрілий. Взяти хоча б до уваги той факт, що лейблу  Nexsound виповнилося 10 років, а Катю Заволоку, яка видавалася на цьому лейблі, вже запрошує Aphex Twin в якості supporting act.

Сєва: Цей ринок дуже і дуже специфічній, особливо у нас, але чудово, що в Україні є вже кілька поколіннь єксперементальних музікантив, маємо якусь традицію і аудиторію. Це багато важить.

Андрій: У нас немає типового слухача. Ми поїздили по Україні з концертами і бачили геть різних людей. Від готів до гламурних дівчат. Мені здається, ми знайшли ту межу, яка об’єднує цих людей.

фото : 2sleepy.info

Також варто прочитати:

{ 1 коментар… читати далі, або прокоментувати }

oleksiymalytskyy 26/08/2011 о 13:24

послухав музику групи, реально, дуже сподобалась)) сьогодні оновлю плейлист))

Відповіcти

Залишити коментар