Інтерв’ю Тарас Тополя, гурт «Антитіла»: «З економічної точки зору займатися музикою в нашій країні просто не вигідно»

07/07/2011 | | Прокоментуй!

Тарас Тополя

Гурт «Антитіла» запам’ятався українським глядачам ще у 2007 році, коли брав участь у популярній тоді телепередачі «Шанс», піснею «Я не забуду першу ніч». Вони були єдиними учасниками проекту, які виступили живим складом і виконали власну пісню. Сьогодні у хлопців доволі щільний концертний графік, але попри це нам вдалося зустрітися з солістом гурту Тарасом Тополею і дізнатися, що відбувається у їхньому творчому житті.

___________________

- Чи вже відома дата виходу Вашого нового альбому? Чим здивуєте своїх слухачів?

Дата поки невідома. Я вже багато разів казав, що ми плануємо його видавати, але через деякі фактори це не вдавалося. Зараз скажу, що це станеться восени з презентацією російськомовних пісень і відеокліпу на одну з них. Щодо того чим здивуємо, то ми ніколи не намагались здивувати. Можливо, якісною музикою. Буде більше рокового матеріалу.

- Чим зумовлена орієнтація на російський ринок?

На нього вся країна орієнтується. Взагалі Україна постійно на когось орієнтується. У нас і з англійською мовою усе нормально. Ми мали можливість виступати на фестивалі Sziget, де половину своєї програми співали англійською. Але на Заході велика пропозиція і малий попит, тому це дуже далека перспектива.

- У Вас зараз дуже напружений графік, який з останніх концертів запам’ятався найбільше і чому?

Напевно, у Вінниці. Було дуже душевно, відбувся гарний енергетичний обмін між виконавцями і глядачами. Найгірше, чомусь, Тернопіль реагує на «Антитіла», а найкраще – це Львів, Харків, як не дивно, Донецьк дуже порадував.

- Як виникла ідея записати спільну пісню з гуртом «Т.O.T.A.L.»?

Просто. Наш звукорежисер і аранжувальник Максим Сиволап – давній фанат Макса Фадєєва і всього, що той робив. Він зв’язався з Мариною Черкуновою (солістка гурту «Т.O.T.A.L.». – ред.) і запропонував їй. Вони послухали пісню «Весна-Любовь» і навіть особливо не радились, а зразу сказали, що їм це цікаво.

1

Найгірше, чомусь, Тернопіль реагує на «Антитіла»

- З ким ще хотілося б заспівати дуетом?

З Тамарою Гвердцителі. Але, чесно кажучи, я не фанат дуетів. Тому, якщо робити дует, то на контрастах. Ми заспівали дуетом з «Новым союзом» (це гурт, який читає російськомовний реп) і реалізували у пісні «Вибирай». Не знаю з ким ще конкретно хотів би заспівати дуетом, головне, щоб ті люди робили якісну музику

- Чому Ви припинили співпрацю з «Catapult music»?

Тому, що не реалізовувалися поставлені цілі. Результат нашої співпраці виявився не таким, як ми очікували. От і все. Але у нас залишилися хороші стосунки і з продюсером Іллею Кириченком, і з тими, хто співпрацював з «Catapult music» на той час («Пара Нормальных», Alyosha). Наразі з нами ведуть переговори декілька зацікавлених агентств, бо я прибічник того, що артист повинен займатися творчістю, а менеджери – менеджментом.

- Хто пише пісні для «Антитіл»?

Я пишу. Більшість пісень сам, хоча останнім часом аранжування робили з гуртом. Одним словом, по-різному, як муза прийде. Але тексти, безумовно, всі мої.

-Як часто в основу текстів лягає автобіографічний момент?

Є два фактори, які спонукають мене писати тексти: фактор внутрішнього переживання і фактор зовнішнього споглядання за людьми, за ситуаціями. Звичайно, у все це домішується розважальна складова, тому що артист повинен у першу чергу розважати. Не лише змушувати задуматися, а й приносити задоволення. Тому наші пісні дуже різні: деякі легкі за змістом, деякі трохи глибші.

- Чи змогли б Ви покинути Україну, щоб працювати за кордоном?

Звичайно. Якщо випаде така можливість, я в першу чергу це зроблю. Для того, щоб артист зміг себе реалізувати, має бути попит на його музику, а він у нашій країні практично відсутній. Я маю на увазі україномовний продукт. Це не новина, що українські артисти є успішними тут тоді, коли їх признає Москва. Та й з економічної точки зору займатися музикою в нашій країні просто не вигідно.

2

У мене є певна життєва філософія, яка не дає мені ні судити людей, ні розчаровуватись у їхніх вчинках

- Коли востаннє розчаровувались?

Можливо, два роки тому. В мене є певна життєва філософія, яка не дає мені ні судити людей, ні розчаровуватись у їхніх вчинках. Я можу бути чимось пригніченим або на щось злитися, але це лише внутрішні мимовільні і неважливі прояви мого єства. Чому розчаровуватися? Ми всі однакові.

- Що піднімає Вам настрій?

Тестостерон. Це все хімія, бо настрій піднімає те, що тебе насолоджує. Якщо тобі нічого не приносить насолоди, то ти ходиш у депресії. Все просто. Для мене депресія – це тоді, коли тобі нічого не хочеться. Ти перебуваєш у стані незаповненості. Це з кожним буває і всім властиво.

- Як виходити зі стану депресії?

Наповнюй себе. Якщо не виходить, знаходь собі іншу забавку. Я просто до цього ставлюся.

- А більшість пісень пишуться у стані наповненості чи незаповненості?

Ти – або наповнений дівчиною, або ненаповнений, тобто закоханий, або незакоханий. Я пишу тоді, коли закоханий. Ми – як радіо, якщо десь чуємо якусь ситуацію, емоцію чи переживання, яке з нами траплялось, то воно до нас стає ближче. Тому я намагаюсь якісь емоції виливати у піснях, бо, можливо, хтось і ще переживав цей стан. Я ніколи не ідеалізую кохання, бо воно конечне.

- Ви не вірите у вічне кохання?

Вірю. Але воно не таке.

by Анна Середа
фото - Ліза Сироїд

Також варто прочитати:

Залишити коментар