Гурт «ФлайzZzа»: «Ми не фантасти, а більше реалісти, тому співаємо переважно про навколишні речі»

24/05/2012 | | Прокоментуй!

Гурт «ФлайzZzа»

Волинська група «ФлайzZza» відома українським меломанам, які цінують у музиці змістовність та патріотичні настрої. «Ліпити сонячну музику, від якої ставало б тепло всередині», як стверджують музиканти, головна мета їхньої творчості. Із Андрієм Тимчуком, вокалістом, автором текстів та генератором ідей групи – наша розмова про футбольні мотиви у творчості групи напередодні чемпіонату Євро, про соціальну тематику у піснях групи, про засміченість музичного простору, амбіції групи та багато іншого.

___________________

- Андрію, чи комфортно вам твориться в Луцьку? Наскільки співзвучні ритми гурту і ритми міста? Місто дає Вам енергію для творчості?
Так, у Луцьку ми чудово почуваємось. Тут є все, що нам потрібно для праці: і технічне обладнання, і доступна база та студії звукозапису, і хороші друзі, які допоможуть, і близькі люди, які підтримають. Думаю, що завдяки цим всім показникам наші ритми саме з Луцьком звучать схоже. Луцьк, окрім того, є абсолютно європейським приємним містом, яке надихає та не забирає багато часу і зусиль, наприклад, на поїздки транспортом. У процесі написання текстів знаходжу «тихі» місця, де легко і невимушено римується.

- Свого часу ви мали плани підкорювати столицю. Ці наміри в минулому чи в перспективі?
Тут нам простіше творити, ніж як би це було у столиці. Так, свого часу ми міркували над переїздом, потім нам пропонували контракт, за яким ми були б змушені переїздити, але зараз, озираючись назад, ми розуміємо, що вчинили правильно. Хоча іноді гризуть сумніви: можливо, в Києві досягли б кращих успіхів. Але, можливо, оця столична метушня вбила б у нас бажання творити так, як зараз…

- У вашій музиці простежується виразний соціальний настрій. Відчуваєте якісь позитивні зрушення під впливом вашої музики у певних масштабах?
Так, іноді у нас присутня соціальна тематика – без цього нікуди, оскільки ми є суспільством і маємо право говорити вголос про те, що нас турбує. Але краще наштовхувати людей на позитивні речі. Бруду навколо вистачає, у нашій країні, на жаль, є кому цей бруд продукувати. Шкода, що не так багато людей готові пропонувати альтернативу. Іноді під час якихось акцій протесту чи просто патріотичних заходів ми чуємо записи наших пісень. Багато хто з молоді знаходить потрібні їм пісні та поширюють їх у соціальних мережах. Іноді просять використати певну пісню. Тому, гадаю, все ж такі пісні потрібні і певний позитивний рух під їхнім впливом теж відбувається.

1

Ми маємо право говорити вголос про те, що нас турбує

- Як виховувати хороший музичний смак у молоді?
У цьому випадку найефективніше діяли б закони або постанови, які вирішували б культурно-музичні питання на рівні заборон або, навпаки, стимулювання. Але оскільки держава не зацікавлена брати на себе таку відповідальність, то це мусять робити самі творці культури. Саме тому я, наприклад, і працюю ще арт-директором та ді-джеєм, пропагую та підтримую якісний український продукт. Ми продукуємо самі, передаємо з рук в руки або через Інтернет, оскільки придбати свіжі альбоми українських музикантів в крамниці практично неможливо, ділимось посиланнями на відеороботи, ходимо на презентації альбомів, виставки фотографів і художників, їздимо на фестивалі, співпрацюємо із дизайнерами, техніками, іноді з владою.

- Реггі – порівняно новий і неосвоєний сегмент української музики. Хто ваш слухач, як плануєте розширювати свою аудиторію?
Я б не сказав, що це настільки новий сегмент. Ще на своїх початках «Брати Гадюкіни» вже співали багато пісень у цьому стилі, багато попсових музикантів у нас в країні ще на початку 90х почали використовувати цей стиль. Один із найвідоміших українських реггі-гуртів «The Вйо» ще з середини 90х пропагує цю музику. Є багато команд, які працюють напівпідпільно, а є гурти, які суперуспішно використовували цей стиль – це і «5’nizza», і «Бумбокс». Як і всі згадані гурти, ми експериментуємо і не співаємо у виключно реггі-стилістиці, а міксуємо купу інших стилів. Таким шляхом ми і розширюємо межі своєї аудиторії. Окрім цього, записуємо нові альбоми, створюємо кліпи, запускаємо це в ефір, поширюємо за кордоном, - працюємо. Щодо аудиторії, то це переважно молоді люди віком від 14 і до 35 років, але бували випадки, коли нашими шанувальниками ставали і зовсім маленькі дітки, і дорослі люди пенсійного віку.

1

- З чого, окрім музики, складається ваше життя? Ці заняття трансформуються у творче натхнення?
Це і кохання, і відпочинок, і робота, і спілкування, і обмін досвідом чи пізнання світу, подорожі… Звісно, що це все і виливається згодом у наш продукт. Ми не фантасти, а більше реалісти, тому співаємо переважно про навколишні речі. Хоча іноді багато деталей дофантазовуємо. Натхненням може бути чиясь пісня чи фільм, якась історія або просто хороший чи кепський настрій.

- Як еволюціонує гурт дорослішаючи? Знаю, на початках ви писали тексти російською. Як прийшли до усвідомлення себе в україномовній музиці?
Так, щороку ми по-новому осмислюємо свою музику і процес її творіння, зважаючи на набутий досвід. Ми стали вибагливішими, частіше міркуємо комерційно, адже розуміємо, що без капіталовкладень будь-яка творча одиниця приречена на загибель. Хоча запалу та позитиву, мені здається, у нас не поменшало, а, навпаки, додалося. У нас збільшилася кількість учасників – а, відповідно, додалося думок, ідей, можливостей реалізації.. Звісно, що це все відображалось і в текстах, і в технічній складності музики, яку пишемо. Російськомовних текстів в історії гурту «ФлайzZzа» не було ніколи, а от в проектах, які були до того, можливо, траплялись. Мої перші тексти, написані ще в школі, були на російській. Радикально цю ситуацію змінила необхідність написання україномовних пісень для таких потужних на той час фестивалів, як «Перлини сезону» та «Червона рута», які були добрим плацдармом для молодих музикантів і якраз добряче впливали на творення саме української музики. На жаль, зараз ці фестивалі ледве дихають. А медійний простір, на який зважають молоді таланти, весь засмічений. Важко за таких обставин передбачити, яким буде український шоу-бізнес у найближчі десять років..

Бували випадки, коли нашими шанувальниками ставали і зовсім маленькі дітки, і дорослі люди пенсійного віку

- Упродовж останніх років в українського меломана змінилися запити? Можна стверджувати, що слухач став вимогливішим, чутливішим до якісної музики?
Думаю, що український слухач став більш байдужим та лінивим, на жаль. Пам’ятаю, як в кінці 90-х та на початку 2000-х українці шукали і вимагали українську музику. З тих пір її не стало менше, вона не стала менш якісною, масово поширився Інтернет, де можна елементарно віднайти багато української музики, але, на превеликий жаль, українських меломанів стає дедалі менше.. Все менше людей, які готові купити собі в колекцію ліцензійний диск із новим альбомом улюбленого гурту, людей, які поцікавилися б новинами від музикантів, завітали б на їх офіційні сайти. І все більше людей, яких цікавить чергове караоке-шоу по телевізору, незрозумілі жарти в Інтернеті або переписка в соцмережах.. Хоча навіть в соцмережах можна віднайти багато класної інформації! Українські меломани, на жаль, розучилися своїми вхідними квитками підтримувати українських музикантів. Натомість готові платити в десятки раз більші суми за квитки іноземних артистів або на якесь божевілля типу «Мацєвка». І від цього нам, українським музикам, дуже прикро. Багато гуртів зараз не витримують такого стану речей, виїжджають, змінюють склади, розпадаються.

Зараз допрацьовуємо в студії над своєю другою футбольною піснею до Євро-2012

- Над чим працюєте зараз, які плани маєте на найближче майбутнє?
Зараз допрацьовуємо в студії над своєю другою футбольною піснею до Євро-2012. На жаль, ймовірно, не встигнемо зробити до неї якесь відео, але плануємо гаряче погасати цього літа з концертами. Над днях домовилися із німецькими представниками щодо двох концертів у Львові та Києві на центральних площах, які приурочені презентації цієї країни в Україні перед Євро. Виступи будуть відбуватися із німецьким репером Шефкетом. Уже дали згоду на кілька фестивалів як у нас, так і за кордоном. Гадаю, що в середині літа ми відзнімемо якийсь новий професійний кліп, а поки що регулярно закидаємо в нет якісь відеоексперименти або фрагменти з наших концертів. Оскільки попередня ідея нашого нового альбомного проекту прогоріла завдяки нашим видавцям, то зараз обмірковуємо можливості та ідеї іншої – до речі, дуже цікавої. Але поки що це секрет.

Спілкувалася Ярослава Тимощук

Також варто прочитати:

Залишити коментар